Міністр освіти і науки Андрій Бутенко 14 жовтня заявив, що школи мають визначати формат занять щонайменше на тиждень наперед і завчасно повідомляти про нього батьків. Для багатьох родин це питання щоденної логістики: вести дитину до класу чи залишати вдома біля ноутбука, відпрошуватися з роботи чи ні.
Як повідомляє «Нова українська школа», тезу міністр озвучив після зустрічі з керівництвом Департаменту освіти і науки Києва та представниками Асоціації керівників шкіл, а оприлюднив у Facebook. Пояснення — тривалі й повторювані повітряні тривоги, через які графік шкіл став непередбачуваним.
Що саме сказав міністр — і чого в заяві немає
- Формат (очний, дистанційний чи змішаний) школа визначає щонайменше на тиждень і повідомляє батьків заздалегідь.
- Рішення має враховувати реальні можливості конкретної школи: місткість і облаштування укриття, інфраструктуру, умови для навчання.
- Перебування в укритті під час повітряної тривоги будь-якого рівня — обов’язкове.
- За словами Бутенка, не має бути ситуацій, коли родина приводить дитину, не знаючи, чи будуть очні заняття.
Водночас у публічних повідомленнях не згадано окремого наказу чи постанови: йдеться про позицію міністра, озвучену на зустрічі та в соцмережах. Чи буде вона оформлена документом і чи передбачено контроль за виконанням, у відкритих джерелах не повідомлялося.
Три сценарії, про які МОН говорило ще на початку жовтня
Тижневе планування не з’явилося на порожньому місці. Ще 4 жовтня Бутенко в телеефірі, як переказував Укрінформ, казав, що школи мають готувати щонайменше три сценарії.
| Сценарій | Що має бути передбачено |
|---|---|
| Тривоги немає | Звичайний розклад у класах |
| Тривога починається під час уроку | Навчання зупиняється, учні й працівники переходять в укриття |
| Тривоги щодня і тривалий час | Навчання в укритті або онлайн-уроки з безпечних місць, якщо школа не може забезпечити перебування дітей в укритті |
Саме третій сценарій міністр назвав найскладнішим. Тож нова вимога фактично означає: школа має щотижня обирати один із цих сценаріїв наперед, а не вирішувати вранці.
Чому реакція виявилася різкою
Як пише «Главком», у соцмережах заяву сприйняли з іронією: коментатори просили «графік обстрілів», колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук теж іронізував. Вчителі нагадують, що вже готують уроки щонайменше у трьох форматах — у класі, в укритті й онлайн. Головне запитання — хто відповідатиме, якщо тиждень, запланований як очний, виявиться «тривожним».
Втім, логіка вимоги не в тому, щоб передбачати тривоги. Формат прив’язують до того, чи вміщує укриття всіх учнів: якщо так — навчання триває під землею, якщо ні — школа заздалегідь обирає дистанційку чи змішаний режим.
Запоріжжя: як це виглядає там, де тижневий план давно звичний
Прифронтові громади фактично живуть за цією моделлю з початку навчального року. За даними, які наприкінці серпня оприлюднили Запорізька міська рада та голова Запорізької ОВА Іван Федоров:
- в області працює 291 школа: 153 у змішаному форматі, 138 — лише дистанційно;
- у місті очне навчання у змішаному режимі планували у 90 з 92 шкіл;
- в області діяли 19 підземних шкіл, ще кілька будували;
- кількість укриттів у міських закладах зросла з 99 у 2022 році до 224 у 183 закладах.
Підземні заклади там — уже не експеримент: місто відкривало й перший підземний дитячий садок. Саме наявність такого простору визначає, чи може школа гарантувати очні заняття незалежно від сирен.
Редакційний висновок: вимога МОН — не про прогноз тривог, а про чесність перед батьками. Але без укриттів, що вміщують усіх учнів, тижневий план залишиться обіцянкою, а не графіком.
Що варто з’ясувати у своїй школі
- Де і коли школа публікує формат на наступний тиждень.
- Скільки учнів одночасно вміщує укриття і чи навчаються там класи під час тривоги.
- Як діти переходять в онлайн, якщо тривога затягується.
Фото: ілюстративне, урок у класі. «Нова українська школа», nus.org.ua.