Розстріл бійців 72 ОМБр під Харковом: хронологія, версія про втечу з полону і чому справу переводять у воєнні злочини

Менш ніж за добу після того, як на Харківщині загинули п’ятеро військовослужбовців 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, правоохоронці затримали у Харкові підозрюваного — 36-річного військового збройних сил РФ. Справа важлива не лише через кількість загиблих: вона ставить незручні питання про те, як ворожий військовий опинився в тилу зі зброєю і як правильно кваліфікувати його дії.

Як повідомляє «BBC News Україна», нападником був російський військовополонений, який утік з місця утримання; видання посилається на джерело у військовому командуванні на Харківщині, а першим цю версію оприлюднив «Главком» з посиланням на джерела в поліції. Офіційні органи її прямо не підтверджували: обласна прокуратура говорить про можливу участь затриманого в російській диверсійно-розвідувальній групі.

Хронологія: від стрілянини до затримання

Коли Що сталося Хто повідомив
13 жовтня, близько 16:00 Чоловік у цивільному з автоматом відкриває вогонь біля приватного будинку, де жили військові, потім продовжує стрілянину всередині. За даними джерел, вона тривала близько двох годин Джерела BBC і Суспільного в правоохоронних органах
13 жовтня, 16:20 До поліції надходить повідомлення місцевих мешканців про стрілянину BBC News Україна
13 жовтня Відкрито провадження за п. 1 ч. 2 ст. 115 ККУ (умисне вбивство двох або більше осіб) Поліція Харківщини
14 жовтня, день 72 ОМБр підтверджує загибель бійців і пише про ймовірну причетність громадян РФ; у сусідньому селі поранено військового іншого підрозділу 72 ОМБр, BBC News Україна
14 жовтня, вечір Підозрюваного затримано в Харкові спільними силами поліції, СБУ та Нацгвардії МВС, СБУ, Офіс генпрокурора

Місце події в перших повідомленнях називали по-різному: Суспільне писало про Кутузівку, згодом обласна прокуратура назвала село Момотове Харківського району. До пошуків, за словами очільника МВС Івана Вигівського, залучали спецпризначенців, слідчих, кримінальних аналітиків, Військову службу правопорядку, СБУ і Нацгвардію; за його словами, відпрацювали десятки квадратних кілометрів.

Що відомо про затриманого

  • 36 років, уродженець Санкт-Петербурга, військовослужбовець 1009-го мотострілецького полку ЗС РФ (за даними Офісу генпрокурора — 2-го батальйону).
  • Раніше був засуджений у Росії; за який злочин — не повідомлялося.
  • За версією слідства, переодягнувся в цивільне, а після нападу позбувся автомата і пішов лісосмугою в бік Харкова.
  • За даними прокуратури, ще до нападу в Циркунівській громаді він застрелив чоловіка, який рибалив біля водойми, — нібито побоюючись, що той його викриє.
  • Вигівський заявив, що перевіряють причетність затриманого ще до одного вбивства.

BBC також повідомляє, що, за попередньою інформацією, на Харківщині з полону втекли двоє військових ЗС РФ. Чи затримано другого, офіційно не повідомлялося.

Дві версії: втеча з полону чи ДРГ

Наразі в публічному полі існують дві версії, і вони не обов’язково виключають одна одну. Перша — неофіційна: втеча з місця утримання, про яку з посиланням на анонімні джерела пишуть «Главком» і BBC. Друга — офіційна версія слідства: участь у ДРГ і маскування під цивільного, про що повідомили обласна прокуратура та «Ґвара Медіа». Як саме підозрюваний опинився в тилу і звідки взяв зброю, правоохоронці публічно не пояснювали.

Від ст. 115 до ст. 438: що змінює кваліфікація

Спершу справу зареєстрували як умисне вбивство. Тепер, за повідомленням Офісу генпрокурора, вирішується питання про кваліфікацію за ч. 2 ст. 438 ККУ — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством. Санкції подібні: в обох випадках до 15 років або довічне позбавлення волі. Різниця в іншому: ст. 438 належить до злочинів проти миру та безпеки людства, до яких, згідно зі ст. 49 ККУ, не застосовується строк давності, а сама справа документується як воєнний злочин.

Якщо підтвердиться версія про втечу з полону, діє й міжнародне право. Третя Женевська конвенція (ст. 92–93) передбачає за саму спробу втечі лише дисциплінарне покарання, але не звільняє від кримінальної відповідальності за насильство проти життя і здоров’я під час втечі. Тема полонених і раніше ставала предметом складних юридичних суперечок — як-от у історії з полоненими з КНДР.

Редакційний висновок: затримання за добу — оперативний результат, але головні питання залишаються без відповіді. Як озброєний російський військовий опинився в тилу і чи справді втік з місця утримання — це те, що мають публічно пояснити СБУ та командування.

Що буде далі

Досудове розслідування вестимуть слідчі СБУ під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури. Найближчі кроки — повідомлення про підозру і обрання запобіжного заходу. Імена загиблих бійців станом на вечір 14 жовтня офіційно не оприлюднювалися. Чи можуть такого підозрюваного включити до обмінних списків, офіційні особи не коментували.

Фото: затримання підозрюваного в Харкові. Поліція Харківщини / Ґвара Медіа, gwaramedia.com.

ДЖЕРЕЛО