Російське керівництво, не досягнувши очікуваного перелому на фронті, може робити дедалі більшу ставку на атаки проти українських міст. Оглядач німецької Frankfurter Allgemeine Zeitung Конрад Шуллер описує цей підхід як «війну міст»: тиск на інфраструктуру та повсякденне життя цивільного населення.
FAZ: Росія змінює спосіб тиску на Україну
Про можливу зміну акцентів російської воєнної стратегії йдеться в аналізі Frankfurter Allgemeine Zeitung. Його автор Конрад Шуллер вважає, що після невдач із досягненням вирішального результату на фронті Кремль прагне посилити економічний і психологічний тиск через удари по містах.
За наведеними в огляді оцінками британських військових, втрати російських сил можуть сягати близько 1,5 млн убитими й пораненими, з них приблизно 500 тис. загиблих. Ці цифри є оцінками, а не незалежно підтвердженим підрахунком.
У матеріалі згадують і попередні заяви Путіна про наступальні дії російських військ. Тепер, на думку оглядача, Москва робить ставку на виснаження цивільної інфраструктури та економіки.
Чому київські мости стали особливо вразливою ціллю
Швейцарська NZZ аналізує атаки на мости через Дніпро в Києві. За повідомленням, наведеним у матеріалі BBC News Україна, після ударів російських безпілотників рух Південним, Північним мостами та мостом Патона перекривали, а мостом Метро обмежували. Ці повідомлення стосуються ситуації на початку жовтня і не є актуальною довідкою про стан руху сьогодні.
Мости з’єднують житлові райони лівого берега з діловою та адміністративною частиною правобережного Києва. Їх пошкодження може ускладнити роботу громадського транспорту, логістику та пересування екстрених служб.
За аналізом NZZ, під ударами опиняються також школи, промислові підприємства, склади, медичні об’єкти, дата-центри та енергетична інфраструктура.
Що Зеленський говорив про російські атаки
У наведеному BBC матеріалі президент України Володимир Зеленський переказав позицію російського керівництва:
«Тепер — ніяких правил», — передав слова Путіна Володимир Зеленський, президент України.
Президент також описав, як він оцінює зміну характеру російських атак:
«Росіяни не змогли нас окупувати. Тому тепер вони роблять масовані атаки й масові вбивства», — заявив Володимир Зеленський, президент України.
ППО, реактивні дрони та ризики зимових ударів
У публікації звертають увагу на дефіцит засобів протиповітряної оборони та збільшення виробництва російських безпілотників, зокрема реактивних. Наведені оцінки частки перехоплених цілей відрізняються залежно від періоду та методики, тому їх не слід сприймати як постійну ефективність ППО.
За версією Шуллера, Москва розраховує, що удари по опаленню, електропостачанню та промисловості взимку посилять тиск на українську економіку і суспільство. Це аналітична оцінка ймовірного задуму, а не підтверджений план російського командування.
Які кроки пропонує оглядач FAZ
Автор наголошує на трьох напрямках підтримки України: посиленні ППО, скороченні російських доходів та забезпеченні стабільного фінансування. Одним із можливих джерел допомоги він називає близько 210 млрд євро заморожених у ЄС російських державних активів, пропонуючи механізм кредитування України.
Шуллер також звертає увагу на важливість боротьби з корупцією в Україні для збереження довіри європейських партнерів. На його думку, підтримка України має не лише військовий, а й довгостроковий економічний вимір для Європи.
Раніше повідомлялося: Путін пригрозив новими ударами по українській енергетиці та дата-центрах.
Сообщение Путін змінив план перемоги: FAZ розкрила стратегію ударів по Києву, мостах і містах України появились сначала на Запорізькі Вісті.