Кабмін спрямував 518,3 млн гривень із резервного фонду на резервування інформаційних систем органів влади. Паралельно прем’єр Сергій Корецький доручив держустановам терміново підвищити готовність до російських кібератак, зокрема із застосуванням штучного інтелекту.
518,3 млн гривень на резервні системи
Із резервного фонду державного бюджету виділено 518,3 млн грн для посилення резервних інформаційних систем органів влади. Фінансування передбачає створення географічно віддалених резервних майданчиків, розгортання хмарної інфраструктури та придбання серверного обладнання.
Кошти також спрямовуватимуть на програмне забезпечення, резервне копіювання та системи відновлення даних. Розміщення копій у різних локаціях покликане зменшити ризик одночасної втрати основних і резервних потужностей.
Завдання полягає в тому, щоб державні цифрові сервіси могли швидше відновлювати роботу після кібератаки або фізичного пошкодження дата-центру. Важливими складовими такого підходу є регулярні перевірки резервних копій і готовності до аварійного запуску систем.
Термінове доручення для всіх органів влади
За повідомленням Кабінету Міністрів, прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив керівникам органів виконавчої влади створити спеціалізовані команди кібербезпеки, придбати програмне забезпечення та ввести його в експлуатацію. Йдеться про системну підготовку до атак на цифрові сервіси, якими користуються державні установи, громадяни та бізнес.
Уряд пояснює посилення вимог активністю російських хакерів, зокрема застосуванням штучного інтелекту для проведення кібероперацій. Команди захисту повинні своєчасно виявляти загрози, реагувати на інциденти та відновлювати працездатність систем.
«Росія б’є по нашій цифровій інфраструктурі так само системно, як і по енергетиці. Лише за вересень у Києві пошкоджено близько десяти дата-центрів», — заявив Сергій Корецький, прем’єр-міністр України.
За словами прем’єра, державні інформаційні системи та українські підприємства належать до основних цілей атак. Деякі цифрові відомства вже мають досвід протидії загрозам із використанням ШІ, але аналогічну готовність необхідно забезпечити в усіх органах влади.
Атаки на дата-центри та проблеми зі зв’язком
Потреба у додатковому захисті зросла після серії ударів по дата-центрах і телекомунікаційних об’єктах у Києві. Такі атаки загрожують не тільки фізичному обладнанню, але й доступності цифрових послуг.
За інформацією Reuters, внаслідок атак 23 вересня перебої з доступом до інтернету відчули приблизно 100 тисяч домогосподарств столиці та Київської області. Пошкодження мережевого обладнання здатне порушувати роботу сервісів навіть за умови, що дані збереглися.
Окремо залишаються загрози від кібератак, які можуть впливати на державні реєстри, фінансові операції, цифрові послуги та роботу бізнесу. Тому захист має охоплювати і програмні системи, і фізичну інфраструктуру.
Підземні майданчики, хмари та захист даних
Уряд також розглядає можливість розміщення частини критичної цифрової інфраструктури під землею, перенесення інформації у хмарні сховища та створення резервних майданчиків за кордоном.
За словами глави уряду, єдиного рішення для всіх об’єктів немає. Кожна установа має поєднувати захист обладнання, надійні канали зв’язку, моніторинг кіберзагроз і безпечне зберігання інформації.
Навіть якщо інформація не втрачена, фізичне руйнування серверів може тимчасово зробити державні послуги недоступними. Саме тому нові заходи спрямовані одночасно на попередження атак і забезпечення безперервності роботи державних реєстрів та інших сервісів.
Раніше повідомлялося, що після атак на дата-центри відновлення серверної інфраструктури може тривати місяцями.