Південна Корея вперше з 2008 року відкликала свого посла з іноземної держави — і цього разу йдеться про Україну. Посол Пак Кічан повернувся до Сеула 10 жовтня 2026 року. Конфлікт, що почався з однієї фрази Володимира Зеленського з трибуни ООН, уже вийшов за межі історії про двох військовополонених: до нього додалися взаємні закиди щодо постачання пального в Росію та падіння рейтингу президента Лі Чже Мьона. Розбираємо, як розвивалася суперечка, у чому позиції сторін розходяться і що поставлено на карту.
Як повідомляє «DW», МЗС Південної Кореї оголосило про відкликання посла 8 жовтня. У заяві відомства причину прямо не названо, натомість висловлено сподівання, що невирішені питання між двома країнами вдасться врегулювати, а консультації з Києвом триватимуть. Видання «The Korea Times» нагадує: востаннє Сеул вдавався до такого кроку у 2008 році, коли відкликав посла з Японії через суперечку довкола островів Токто.
З чого все почалося: двоє полонених із Курщини
У центрі конфлікту — двоє північнокорейських військових, яких українські сили взяли в полон у Курській області РФ у січні 2025 року. Вони були серед тисяч солдатів КНДР, яких Пхеньян відправив воювати на боці Росії. За даними Financial Times, на які посилається NV, ідеться про 27-річного снайпера-розвідника на прізвище Рі та 22-річного стрільця Пека.
Обидва полонені від початку заявляли, що хочуть оселитися на Півдні, адже вдома їм могло загрожувати переслідування. Сеул погоджувався їх прийняти: Південна Корея юридично вважає Північ частиною своєї території і має політику підтримки перебіжчиків. За словами південнокорейських посадовців, солдати прибули до країни в середині вересня 2026 року. Деталі самої передачі офіційно не розкривалися.
Хронологія: від промови в ООН до відкликання посла
| Дата | Подія | Статус |
|---|---|---|
| Січень 2025 | Двох солдатів КНДР узято в полон у Курській області | Факт |
| Середина вересня 2026 | Полонені прибувають до Південної Кореї | За даними Сеула |
| 23 вересня | Зеленський у промові на Генасамблеї ООН згадує про передачу полонених Сеулу | Публічна заява |
| Наступні дні | Лі Чже Мьон звинувачує Київ у розголошенні чутливої інформації; Офіс президента України заперечує, що обіцяв мовчати | Взаємні заяви |
| 1 жовтня | Глава МЗС Андрій Сибіга називає ситуацію «дипломатичним непорозумінням» | Заява |
| 2 жовтня | Лі публічно вимагає вибачень і погрожує невизначеними заходами | Вимога |
| 6 жовтня | Глава МЗС Кореї Чо Хьон: вибачення від Києва отримано, але воно не відповідає очікуванням | Оцінка |
| 7 жовтня | Адміністрація Лі відкидає звинувачення з України щодо поставок пального в РФ | Заява |
| 8 жовтня | МЗС Кореї оголошує про відкликання посла | Рішення |
| 10 жовтня | Посол Пак Кічан повертається до Сеула | Виконано |
У чому розходяться Київ і Сеул
- Чи була домовленість про мовчання. Сеул наполягає, що сторони погодили нерозголошення передачі, щоб захистити самих солдатів і їхніх родичів у КНДР. Київ, за словами радника президента з комунікацій Дмитра Литвина, таких зобов’язань на себе не брав.
- Чи достатньо вибачень. Як писала «Українська правда» з посиланням на Yonhap, міністр Чо Хьон підтвердив, що повідомлення від Сибіги містило вибачення, але Сеул чекав іншого рівня і заговорив про «рішучі заходи».
- Пальне для Росії. За даними The Guardian, на які посилається «DW», у липні–серпні 2026 року з Південної Кореї до РФ надійшло понад 176 тис. тонн нафтопродуктів, а в серпні на Корею припадало близько 31% російського імпорту пального. Уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк заявив, що Сеул допоміг Москві пережити паливну кризу. В адміністрації Лі відповіли, що за офіційною статистикою з серпня 2025-го по серпень 2026-го поставок дизеля, бензину чи авіапального до Росії не було, і закликали Київ утриматися від заяв без перевірки фактів.
- Мотиви сторін. Експерти, яких цитує Associated Press, вважають, що Зеленський хотів привернути увагу до військової допомоги Пхеньяна Москві, а ліберальний уряд Лі побоюється, що розголос зашкодить його спробам налагодити відносини з КНДР.
Що на кону: допомога, відбудова і рейтинг Лі
За підрахунками AP, з 2022 року Південна Корея надала Україні 445 млн доларів гуманітарної допомоги, а в липні 2026-го Лі пообіцяв ще 100 млн доларів. Сеул також підтримує відбудову і постачає нелетальне обладнання. Зброю та ППО Україні Корея, як і раніше, не передає — ми писали, як у Сеулі пояснювали цю позицію.
Професор Інчхонського національного університету Лі Джун Хан у коментарі NV припустив, що Сеул може обмежити гуманітарну та фінансову підтримку чи участь у відбудові, але пакет на 100 млн доларів, найімовірніше, Україна отримає. Водночас сварка б’є і по самому Лі: за даними Realmeter, у жовтні його роботу не схвалюють до 60% корейців, а на початку місяця центром Сеула пройшла акція протесту, у якій, за оцінками, взяли участь близько 200 тисяч людей. Соціологи пов’язують невдоволення не лише з Україною, а й з інфляцією та ринком нерухомості.
Що буде далі
Дипломатичні відносини не розірвано: Сеул відкликав посла, але заявив, що продовжить консультації з Україною. Дату його повернення до Києва не названо. За даними The Korea Times, МЗС України запрошувало південнокорейського посла, щоб пояснити свою позицію, і закликало ставити дипломатію вище за емоції. Видання в редакційній статті закликало обидві сторони повернутися до тихих переговорів. Ставки високі для обох сторін: Корея — важливий донор і учасник відбудови, а Україна, як зазначають експерти, яких цитує AP, може ділитися з Сеулом розвідданими про співпрацю Москви й Пхеньяна, яку Росія демонстративно поглиблює, як свідчать заяви Лаврова.
Історія двох полонених показала, що навіть дружні держави по-різному розуміють слово «конфіденційно». Найближчим індикатором стане доля 100-мільйонного пакета допомоги: якщо Сеул його не загальмує, криза залишиться дипломатичною, а не стратегічною.
Фото: Володимир Зеленський виступає на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року. Seth Wenig / AP, npr.org.