Ігор Колосов служив у полку поліції особливого призначення та керував дронами
25-річний Ігор Колосов, уродженець Енергодара, загинув 30 вересня 2026 року на Харківському напрямку. Про це повідомив міський голова Енергодара Дмитро Орлов.
Ігор служив сержантом у полку поліції особливого призначення та був бійцем підрозділу «Чорні запорожці». Під час виконання завдання його група потрапила в засідку російської диверсійно-розвідувальної групи. Ігор ішов першим. Він загинув, тоді як інших членів групи вдалося зберегти.
Уродженець Енергодара народився 11 квітня 2001 року. У рідному місті він навчався спочатку у школі №3, а потім у школі №2. Із ранніх років Ігор активно займався спортом — тренувався з боксу, карате та ММА. За заняття спортом отримав чимало медалей і нагород.
Цей досвід багато в чому характеризував його і в дорослому житті. Ігор звик ставити перед собою цілі та наполегливо працювати, щоб їх досягати.
Після школи він обрав юридичний фах і здобув освіту в Дніпровському державному університеті внутрішніх справ. Згодом продовжив навчання в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, де вивчав журналістику.
Але після початку повномасштабного вторгнення його життя змінилося. Ігор працював журналістом там, де було особливо небезпечно. Він побував в Ізюмі та Бахмуті, розповідав про події на Донецькому напрямку.
Та згодом вирішив особисто долучитися до боротьби за Україну. Для цього вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ. Після завершення навчання почав службу в полку поліції особливого призначення.
У підрозділі Ігор працював із дронами. Також, як зазначається, він не уникав додаткової роботи та відповідальності. Попри небезпеку, рідним намагався показувати ситуацію менш тривожною, ніж вона була насправді. Казав, що перебуває далеко від лінії зіткнення, хоча насправді служив на передовій.
Близькі згадують Ігоря не лише як мужнього захисника. Він був добрим, чуйним і справедливим, умів підтримати людину у важкий момент, підбадьорити та усміхнутися навіть тоді, коли навколо було складно.
Родина залишалася для нього найважливішою. Після загибелі Ігоря залишилися його мама, бабуся, тітка та наречена. Пара планувала одружитися навесні. Крім того, Ігор хотів стати батьком для сина своєї коханої — він любив хлопчика та планував його усиновити.
Тож у 25 років захисник не встиг здійснити багато задумів. Попереду мало бути сімейне життя, одруження, батьківство та нові мрії. Однак війна забрала в нього можливість їх здійснити.
Для Енергодара Ігор Колосов назавжди залишиться земляком, який у складний для країни час не залишився осторонь. Спочатку він розповідав про війну як журналіст, а згодом сам став її учасником і захисником України.