Україна змінила правила навчання мовами національних меншин рекордно швидко: законопроєкт №16119 зареєстрували 1 жовтня, а вже 12 жовтня його ухвалили й підписали. Саме цей документ угорський прем’єр Петер Мадяр називає «історичним успіхом» перед короткою зустріччю із Володимиром Зеленським у Брюсселі 16 жовтня. Розбираємо, що насправді змінює закон, кого він стосується — і кого ні.
Як повідомляє «Суспільне», Мадяр заявив журналістам перед самітом ЄС, що розмова з президентом України триватиме орієнтовно 10–15 хвилин, а сторони підсумують переговори останніх місяців. За його словами, Будапешт вимагав гарантій щодо освіти, використання угорської мови та адміністративних процедур і, схоже, їх отримав. Остаточну оцінку він пообіцяв дати лише після практичного впровадження.
Хронологія: від реєстрації до відкриття кластерів за 12 днів
| Дата | Подія | Статус |
|---|---|---|
| 1 жовтня 2026 | У Раді зареєстровано законопроєкт №16119 «щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин» | проєкт |
| 12 жовтня 2026 | Рада ухвалила документ у цілому, «за» — 266 депутатів; закону присвоєно номер 5008-IX | рішення парламенту |
| 12 жовтня 2026 | Президент підписав закон | підписано |
| 13 жовтня 2026 | ЄС офіційно підтвердив відкриття переговорів з Україною за другим і третім кластерами — це 17 переговорних розділів | рішення ЄС |
| 16 жовтня 2026 | Зустріч Зеленського і Мадяра в будівлі Ради ЄС | анонс |
Дати та номер акта підтверджує картка законопроєкту на сайті Верховної Ради. Голова освітнього комітету Ради Сергій Бабак, за даними «Детектора медіа», після голосування прямо пов’язав закон з очікуваним відкриттям кластерів, яке раніше блокувала Угорщина.
Було і стало: що саме змінює закон
Як було. Стаття 5 закону «Про повну загальну середню освіту» для меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, передбачала поступове збільшення частки державної мови: не менше 20% річного навчального часу в 5 класі, щонайменше 40% у 9 класі та не менше 60% у профільній школі. Для інших меншин планка була вищою — не менше 80% навчального часу українською.
Що додає новий закон (за викладом «Суспільного» та «Детектора медіа»):
- діти з меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, а також представники корінних народів можуть здобувати освіту рідною мовою поряд із державною;
- школа може отримати статус закладу освіти національної меншини або корінного народу, якщо відповідною мовою навчаються понад 50% учнів;
- у таких класах і групах ці мови використовуються поряд з українською і в навчанні, і в спілкуванні;
- учні можуть отримати переклад завдань зовнішнього оцінювання мовою навчання — окрім мовно-літературних предметів;
- можна запросити дублікат документа про освіту мовою меншини.
Чи переписано конкретні відсоткові квоти статті 5, у викладах закону, які оприлюднили медіа, не уточнюється — точну редакцію варто звіряти з текстом на сайті Ради.
Кого це стосується, а кого — ні
Ключовий фільтр закону — статус мови в ЄС. Нові гарантії поширюються на угорську, румунську, польську, болгарську, словацьку та інші мови, офіційні в Євросоюзі, а також на мови корінних народів України. Найбільше закон відчують угорські школи Закарпаття та румунські громади Буковини.
Російська мова не є офіційною мовою ЄС, тож за логікою документа на неї нові пільги не поширюються. Для Запорізької області тема теж не абстрактна: у Приазов’ї історично живе болгарська громада, але значна частина її сіл зараз на тимчасово окупованій території, тож практичне застосування закону там відкладається до повернення під контроль України.
Що отримала Угорщина і чого чекати від Мадяра
Свою позицію Мадяр пояснював насамперед угорським журналістам. За даними «Європейської правди», він пояснив, що Україна змогла розпочати переговори завдяки згоді ще уряду Орбана, а сам цей факт «нічого не означає» для дати вступу. Угорський прем’єр виступив проти тимчасового чи часткового членства і заявив, що цільової дати вступу не існує:
«Ми віримо в повноцінне, справжнє членство, але цей процес може тривати 15 чи 20 років», — сказав він, як передає «Суспільне». Подібні розмови про довгі перехідні періоди вже звучали і з Франції — детальніше про це в матеріалі про перехідні правила вступу та позицію Ле Пен.
Водночас Мадяр запропонував наступну зустріч провести в Береговому на Закарпатті й спільно відкрити установу, відремонтовану коштом Угорщини. Це сигнал, що Будапешт хоче перетворити мовне питання з приводу для вето на привід для двосторонніх подій.
Що буде далі
Від зустрічі 16 жовтня не варто чекати нових юридичних рішень: її формат — 10–15 хвилин підсумків. Справжній тест — практика: коли школи почнуть отримувати статус закладу нацменшини, а випускники — перекладені завдання оцінювання. Як працює саме тестування, можна згадати за підсумками НМТ-2026.
Закон 5008-IX — не «поступка Угорщині» в чистому вигляді, а розширення прав для всіх меншин із мовами ЄС. Але його ухвалили за 11 днів під конкретний дипломатичний дедлайн, і тепер саме від якості впровадження залежить, чи стане мовне питання закритою темою, чи новим аргументом Будапешта на наступних етапах переговорів.
Фото: Петер Мадяр і Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі, 29 квітня 2026 року (архівне фото). Dati Bendo / European Commission, CC BY 4.0, commons.wikimedia.org.