Запорізький скульптор зробив в урочищі Сагайдачного Музей каменю та продовжує створювати артоб’єкти з каміння
Урочище Сагайдачного знаходиться на березі Дніпра, з якого відкривається гарний краєвид на ріку, Хортицю та на міст Преображенського. Щоправда, вигляд зіпсований тим, що після підриву військовими рф Каховської ГЕС рівень води в Дніпрі впав. Але все одне з мальовничих місць практично у центрі Запоріжжя.
Читайте також: Як у Запоріжжі з’явились сім скульптур-оберегів, які знаходяться на Хортиці, та що вони символізують – фото
Урочище Сагайдачного вибрали художники, щоб декілька разів провести тут всеукраїнський фестиваль ленд-арту «Хортиця». Фестиваль заснував відомий запорізький галерист Юрій Баранник, який, на жаль, пішов із життя у 2019 році.Одним із активних співорганізаторів фестивалю став запорізький скульптор та історик, засновник майстерні Pottery Island, а зараз й нацгвардієць Олександр Шкаліков, з яким поспілкувалась журналістка zprz.city.
Все, що пов’язане з камінням в урочищі – це його робота. Так, Олександр робив з них різні артоб’єкти. Під час одного з фестивалів “Хортиця” започаткував Музей каменю просто неба Каменоломні”. До речі, урочище Сагайдачного – це територія стародавньої каменоломні, кар’єра.
Музей демонструє предмети та знаряддя праці з каміння нашого краю з давнини до відносно сучасних часів. Тут є інформаційні щити. які, правда, частково вицвіли.
У якому році створений музей Олександр Шкаліков не пам’ятає. Але у 2016 році він вже існував – нижче моє фото з газети “Індустріальне Запоріжжя” з фестивалю ленд-арту 2016 року.
Олександр Шкаліков згадує, як це було:
– Тоді з’явилась допомога американського фонду USAID, грошу ми витратили на техніку, за допомогою якої трохи підрівняли місцевість, зробили інформаційні щити. Взагалі, це був перший досвіт використання таких щитів у Запоріжжі й області.
Одна людина дала 100 доларів, на які було надруковано 1000 екземплярів буклета про урочище Сагайдачного. Потім була довга історія про викладання цієї інформації у Вікіпедії. Зараз у Вікіпедії є сторінка “Урочище Сагайдачного”, можна зайти й почитати.
– Скільки каменів у музеї?
– Не рахував. Камені додаються постійно. Під час війни були привезені декілька гарманів. Це камінь для обмолочування зерна з колосу. Гармани присутні на всій планеті.
– Де знаходили каміння для музею?
– В урочищі Сагайдачного, в селах Запорізької області.
Наприклад, у селах дехто розбивав гармани кувалдою заради металу, а каміння вивозили в балки. І десь зі шкільного віку (я вчився в різних селах Запорізької області) я рятував такі об’єкти.
– А що за каміння з отворами?
– Це 1927 рік. Просвердлювали отвори, закладали вибухівку, руйнували скелі. Я можу показати епіцентр вибуху (ми пройшли далі по узбережжю й Олександр показав сліди вибуху, фото нижче. – Ред.).
– Який експонат тут найцікавіший для вас?
– Тут багато цікавого. За історію знайдення цікавий фрагмент жорна. Я поїхав з тодішнім гендиректором Національного заповідника “Хортиця” Максимом Остапенком за камінням. І цей камінь був на поверхні буквально сантиметрів 30 – здавалося, що він дуже маленький. Коли ми його розкопали, то виявилось, що він великий. І у нього такий красивий унікальний колір (цегляно оранжевий. – Ред.).
– Розкажіть, будь ласка, про скульптуру, яку ви створили під час фестивалю ленд-арта “Хортиця”?
– Це 2014 рік, вже почалась війна. Я знайшов цей камінь на рівні води, який тоді був вище. Він округлий – це місцевий камінь, оброблений водою річки Дніпро. Міні здалося, що він антропоморфний і підходить для скульптури Таргетая (першолюдина, пращур скіфів-сколотів у скіфській міфології, син бога Папая та дочки ріки Борисфен або Дніпра. – Ред.).
В символіці скіфських зображень скульптури в правій руці скіф тримає рітон, тобто ріг для пиття і пропонує мир. Це однозначно, що воли тобі пропонують випити з тобою вина, то тобі пропонують умовно дружбу. Нижче пояса у скіфа – акінак, короткий меч. Це можливість захищати себе.
– Неподалік є ще одна скульптура.
– Вона теж зроблена під час фестивалю ленд-арту. Я втілив ідею Наталії Лобач (працювала в галереї Баранніка. – Ред.). Вона створила на основі Таргетая символ фестивалю ленд-арту – зображення скіфу з квіткою. Її ідея – дати скіфу не рітон, а квітку. Вона складається з чотирьох сердець – умовно південь, північ, захід, схід. Тобто, любов на всі боки. Дуже гарний символ вийшов.
Мені подарували цей камінь, інкерманський. І ідею Наташі Лобач реалізували тут.
На спині у скульптури тризуб і шість пташок. Зверзу на скульптурі була сьома пташка. Три рази її цупили, потім повертали. Потім вона повернулась на одній нозі. Я досі не перероблю пташку так, щоб її не цупили.
– А які об’єкти ви робили нещодавно?
– Все показати не можу. Нещодавно посеред Дніпра ми створили світ козака Мамая – предмети, якими він користується і символи, які його оточують. Це видно лише з Хортиці.
А на одному з каменів в урочищі нещодавно зробив тризуб. Технологія – зубило, молоток і акумуляторна болгарка. Причому, коли я робив цей об’єкт, до мене підійшов військовослужбовець десантно-штурмової бригади на позивний Смайл і він був просто в захваті. Сказав мені, що ж я працюю без окулярів. І подарував мені тактичні окуляри.
Чому вибрали цей камінь? Він добре освітлюється, відповідна площина. Ідея була така. Німці у 1942 році залишили на одному з каменів свій символ, фашистську свастику. А тут ніде немає символів, пов’язаних з нашою ідентичністю. Цей камінь був єдиним великим природним округлим обтесаним водою, ще до падіння рівня Дніпра. Зараз зрозуміло, що таких каменів багато.
Читайте також: У Запоріжжі зниклу скульптуру повернули у центр міста – вона трохи змінилась (ексклюзив)
…Олександр Шкаліков створює скульптури в стилі, схожому з тими, в якому працювали древні люди. Хоча у Запоріжжі можна побачити й іншу його роботу – паркову скульптуру «Той, хто мріє», яку він створив разом з Людмилою Єлецькою. Скульптура знаходиться в центрі міста, біля одного з офісів на вулиці Зайцева.
Ми писали, що запорізький митець перетворив свою майстерню на фантазію в стилі Гауді – фото.
Фото автора