Стратегія Володимира Путіна, який заохочує плани президента Трампа щодо Гренландії або неявно пропонує йому вільно розпоряджатися ресурсами України, і його кінцева мета стають все очевиднішими, вважає оглядач Sunday Times Марк Галеотті.
Автор зазначає вміння російського лідера маніпулювати людьми. Не обмежуючись простим лестощами, він пропонує президенту США можливість не тільки бачити себе в ролі найбільшого фахівця з укладання угод, але й використовувати статус Америки, щоб переробити світ на власний розсуд.
«Минулого тижня Путін назвав бажання Трампа придбати Гренландію „серйозним“ і таким, що має „глибоке історичне коріння“, хоча „це не має до нас жодного відношення“, — пише Галеотті. — Цими словами Путін одночасно заохотив ексцентричні амбіції Трампа і дав зрозуміти, що Москва залишиться осторонь, якщо президент діятиме відповідно до них».
Президент Росії також заохочує та експлуатує очевидне бачення Трампом себе як главу корпорації USAInc, що розглядає геополітику лише як засіб національного збагачення.
Путін підтримує американську угоду щодо ресурсів з Україною, яку оглядач називає «не інакше як колоніальною». При цьому, хоча перспектива повернення американських нафтогазових компаній до Росії наразі здається малоймовірною, вона обговорюється, як і можлива передача газопроводу «Північний потік» під контроль США.
Чи цей план вдасться реалізувати найближчим часом, але мета, схоже, полягає в тому, щоб дати зрозуміти Трампу, що американському бізнесу в Росії будуть надані особливі умови.
Переговорна стратегія Путіна будується за трьома напрямками, кожен з яких грає на особистих особливостях Трампа, вважає Галеотті.
По-перше, Москва сигналізує про готовність продовжувати мирний процес, ініційований американським президентом, але потребує поступок на кожному етапі.
По-друге, Путін грає на неприязні Трампа до Володимира Зеленського та їхньої спільної переконаності в тому, що до України слід ставитися не як до суверенної, а як до підвладної країни, активи якої мають бути поділені між ними.
Третій напрямок – використання недовіри Трампа до ЄС.
Галеотті вважає, що на нинішньому етапі Путін може і не мати твердого уявлення про те, коли і як закінчиться війна, але його це як тактика і опортуніста цілком влаштовує. Якщо його умови ухвалять — добре, якщо угода зірветься, відповідальність за це вдасться перекласти на Європу, а розлючений на неї Трамп буде корисним Путіну майже так само, як і вдала угода щодо України, резюмує оглядач Sunday Times.
Сообщение Sunday Times: переговорна стратегія Путіна будується за трьома напрямками, кожен з яких грає на особистих особливостях Трампа появились сначала на Запорізькі Вісті.