У контексті останніх подій, зокрема, суперечливої політики США щодо Росії, України та ЄС, варто поставити запитання: у чому причина такої непослідовності і, скажімо прямо, недалекоглядності? А з іншого боку, чим керується у своїй зовнішній політиці Росія? Польський історик і дипломат, викладач Варшавського університету професор Херонім Граля в інтерв’ю Польському радіо російською [https://www.polskieradio.pl/] спробував пояснити політику Росії та Заходу щодо Східної Європи в історичному контексті.
– Чому політики, які ухвалюють рішення, і, зокрема, на Заході та на Сході, м’яко кажучи, не завжди враховують складність та специфіку Східної Європи. Як ви думаєте, чи не в цьому одна з важливих проблем?
Херонім Граля:
– Дуже складно пояснити, наприклад, нашим західним колегам, що ми не можемо, як деякі, у відносинах із Росією радісно вигукнути: «Давайте візьмемося за руки, друзі!» Це не так просто.
Ми маємо свою специфіку. Подивіться на Річ Посполиту у XVI–XVIII століттях. Чи можете ви знайти серед «старих» монархій Європи таку, де було так яскраво виражене співіснування різних етносів та релігій? А нам на Заході розповідають про такі цінності, як толерантність тощо! Говорять нам про цінності парламентаризму, але ж ми – нащадки творців країни, де склався один із найстаріших у Європі парламентів – Сейм. Насправді, не всі на Заході розуміють, що наша історія багатошарова. Вони звикли дивитися на нас як на околицю Європи, але ж ми були частиною Європи і в ІХ–ХІ століттях! Чому ж деякі західні мислителі, політики, публіцисти та письменники тепер, у ХХІ столітті, сумніваються у цьому?
– Мені хочеться повернутися до ваших слів про те, що деякі західні колеги закликають нас взятися за руки з тими, хто нас атакує. Зокрема, якщо ми говоримо про ситуацію навколо України, нас закликають сідати за стіл переговорів з Путіним. Виходить, що на Заході не до кінця розуміють нашу специфіку. У мене навіть складається враження, що десь там забувають не лише про події давньої історії, а й про те, що сталося нещодавно.
Херонім Граля:
– Якщо мені потрібно відповісти на запитання, чому це так відбувається, я не можу не порушити питання про те, як російська еліта уявляє собі світовий порядок. Я багато разів підкреслював, що у світогляді російської еліти все ще переважає «селянське» мислення XIX століття. Сила країни та її велич міряються територією. Це не має значення, що вони не можуть її всю зорати, не вміють отримувати з неї прибуток. Але вони однаково хочуть розширювати кордони. Головний імпульс – це прагнення розширення. Більшість сучасної російської еліти перебуває у полоні цього мислення, що, мовляв, розширення кордонів робить Росію сильнішим.
Ще одне важливе зауваження: за радянських часів, коли існував Варшавський договір, болгари у відповідь на радянську «великодержавність» жартували, представляючи огрядну людину: «Могутній, як Радянський Союз».
Сучасна російська еліта не мріє про Європу в тому вигляді, як це було за Петра I. Зовсім недавно вони мріяли про експансію на Балкани і таке інше. У Москві сплять і бачать російські танки в Берліні… І з цього погляду нам усім не буде спокою.
Остання важлива річ: у політичному мисленні, характерному для багатьох російських еліт, часто є опора на минуле, але в не дуже точній формі. Вони мають такий менталітет, що коли колись якоїсь території стосувався чобіт російського солдата або навіть копита царського коня, то ця земля вже вважається «російською». Еліти у Москві бачать усе саме так. Погано те, що західні країни, з їх раціоналістичним підходом, не можуть зрозуміти цього.
Втім, наші землі перекроювали не лише кремлівські володарі. Хтось не тільки узгоджував з ними їхні дії, а також брав активну участь у них.
Повний аудіозапис розмови:
– Складається враження, що історія повторюється. Згадаймо домовленості в Ялті у 1945 році, коли Сталін, Черчілль та Рузвельт фактично провели нові кордони в Європі. Але не було жодних плебісцитів у самій Європі. Просто Сталін усе вирішив, яке західні «партнери» лише внесли якісь незначні поправки.
Херонім Граля:
– Ще гірше було, коли ділили тіло нашої Батьківщини у XVIII столітті – Речі Посполитої!
– Східна Європа – це переплетення різних традицій, мов та культур, і провести «справедливі» кордони тут складно. Однак, з іншого боку, 1991 року, коли розпався Радянський Союз, утворилися незалежні держави, і всі могли б спокійно жити далі. Але, як ви вважаєте, що пішло не так?
Херонім Граля: – Можливо, якби в Україні та Білорусі на той момент було більше підготовлених кадрів, ситуація могла б скластися інакше. Я згадую відомий вислів, що «кадри вирішують усі». Це правда, і зараз це видно.
Росія забезпечувала Радянський Союз кадрами. В УРСР та БРСР більша частина кадрів або була приїжджою, або значною мірою русифікована. І це відбивається на сьогоднішньому дні…
За матеріалами відкритих Інтернет-джерел
Сообщение Польський професор Херонім Граля: “Росія не дасть спокою Східній Європі” появились сначала на Газета МИГ.