Соціальне підприємництво в повоєнному відновленні: Грузія ділиться досвідом з Україною

Минулого тижня програма EU4Youth у Грузії організувала вебінар щодо післявоєнного відновлення. Захід відбувся на знак солідарності з українським народом, особливо соціальними підприємцями, в рамках фінансованого ЄС проєкту EU4Youth «Розвиток екосистеми соціального підприємництва (SEED) для зеленої трансформації прикордонних регіонів». Про це повідомляється на сайті Східного партнерства.

Зазвичай під час нестабільних і кризових ситуацій соціальні підприємства покращують життя постраждалих осіб. У 2008 році Грузія перенесла російсько-грузинську війну. Регіон Шида Картлі, особливо муніципалітет Горі, зазнав великих втрат. Місцеві жителі не лише втратили роботу, але й були змушені покинули власні домівки. Незважаючи на особисті трагедії та економічні труднощі, багато переміщених осіб створили бізнес із соціальним чи екологічним спрямуванням.

Вебінар транслювався через Facebook та Zoom – понад 30 людей приєдналися через Zoom і більш ніж 800 людей дивилися Facebook Live. Перекладена на українську мову зустріч буде розповсюджена по соціальних підприємствах України, аби дати надію через практичний досвід.

У рамках вебінару чотири жителі муніципалітету Горі розповіли про свої підприємства та поділилися уроками, які вони засвоїли. Доповідачі підкреслили важливу роль наполегливості та стійкості в соціальному підприємництві.

Ніно Гіоргадзе, засновниця стійкого швейного підприємства «Lemo» в Горі (бенефіціар EU4Youth-SEED), – розробила стратегію переробки текстилю. Продукція має впізнаваний дизайн і виготовлена з натуральних матеріалів. Вишиті зображення розроблені спеціально для розвитку соціальних та пізнавальних навичок дітей. Увесь прибуток спрямовується на розширення прав і можливостей соціально вразливих жінок, які живуть у муніципалітеті Горі й постраждали від війни. Усі співробітники компанії є внутрішньо переміщеними особами.

Кетеван Квачантірадзе із села Каралеті заснувала стійке швейне підприємство «Bamane» (бенефіціар EU4Youth-SEED). Колись у Кетеван був швейний цех, а тепер із залишків тканин вона шиє спальні мішки для немовлят. «Ми працевлаштовуємо людей в регіоні, плануємо розширити підприємство, щоб працевлаштувати ще більше, – сказала вона. – Важливо, що наше підприємство знаходиться в Каралеті, всього за кілька кілометрів від російської бази. Наша мета – створити в таких селах стійку громаду, щоб вони не пустіли, а молоді люди могли знайти роботу та реалізувати свій потенціал».

Нана Чкареулі з «Ikorta Handicrafts», заснованої у 2012 році організацією «За краще майбутнє», розповіла, як допомагає розвивати своє професійне життя. На ювелірному підприємстві працює 10 осіб, із яких 9 – жінки. Компанія надає ширші можливості для громадянського й економічного росту, реінвестуючи прибутки від продажу ювелірних виробів у програми для молоді та жінок, переміщених внаслідок російсько-грузинської війни.

Арчіл Гобеджішвілі заснував соціальне підприємство «Dadari» з сильною та згуртованою командою різносторонніх людей. Вони виготовляють високоякісні дерев’яні іграшки ручної роботи. Основна соціальна місія компанії – навчати людей із вадами розумового розвитку й особливими психосоціальними потребами, працевлаштовувати та сприяти їх участі у громадському житті.

ДЖЕРЕЛО