Вони прокидаються о 5-й годині ранку, аби встигнути до 7-ої ранку обʼїхати поля, побачити проблемні моменти, обговорити їх і зрозуміти, що і як можна вирішити.
Після того, як температура повітря прогрівається до 10 градусів і вище, вони виходять в поля і працюють там до самого вечора.
Мова про аграріїв, які попри війну продовжують працювати та вирощувати врожаї. Вони вже звикли до вибухів, а «тривог» в полях немає. Тож, «прилетіти» може у будь-який момент. Причому, як КАБ, так і дрон.
Журналісти 061 побували на підприємстві «Агрофірма «Лев», разом з аграріями виїхали в поле. Далі – в нашому репортажі.
«В броніку важко працювати. Часто буває, що 7:00 до 19:00 працюємо. Буває, що спина болить. За три роки вже до вибухів так звикли, що і не реагуємо. Буває близько прилітало. Я 5 років на підприємстві, з них – під час війни», – каже Володимир.
Він раніше жив та працював у місті. Але після 40-ка, зрозумів, що хоче переїхати до села. Зізнається, йому подобається працювати на землі.
Якщо перед повномасштабним вторгненням в області було 1,8 млн га ріллі, то нині в окупації знаходиться майже 1,5 млн га.
«В нашому господарстві в обробітку 2000 га землі, в окупованих районах залишились 200 га і в прифронтових громадах ще 200 га. Ми там зараз не можемо працювати, бо дуже небезпечно», – пояснює директор підприємства Віталій Лупинос.
Зараз аграрії вносять добрива та препарати проти шкідників.
«Коли температура середньодобова стала +5 градусів, ми провели заходи боротьби із скритохоботніком (шкідник, що знищує посіви). Ріпаки обробили, внесли добрива. Ми вже на початку березня вийшли в поля, бо погода була тепла. Коли температура прогрівається до 10 градусів тепла, то ми можемо працювати препаратами. Коли сильно холодно, не всі препарати працюють. Коли сильно жарко, то теж не можна», – говорить Лупинос.
Аграрій жаліється на нестачу вологи та каже, що задумується на над тим, аби переходити на інші культури, не такі «залежні» від води.
Аграріям доводиться працювати на полях, що розташовані буквально в 5 км від лінії оборони.
«В полях багато знаходимо «подарунків» від орків, викликаємо ДСНС і вони потім знешкоджують. Все це шкодить культурам. 20-25% площі полів забрали фортифікаційні споруди», – розповідає.
На його полях нині «зуби дракона», «плутанка» та інші військові елементи. Він запевняє, що все розуміє і що від цього, в тому числі, залежить і безпека регіону. Але як у аграрія – серце розривається.
З початку повномасштабного вторгнення він не припиняв свою діяльність. В цьому році його підприємству виповнюється 12 років. Говорить: три воєнних роки – найскладніші.
«Перший та другий рік, то взагалі було складно, коли такі підприємства, як Нібулон не працювали, коли Каховську ГЕС підірвали і вода відійшла, але зараз вже четвертий рік війни. Ми адаптувалися. Деякі наші хлопці пішли на фронт, але костяк залишився. Ми їх забронювали», – зазначив Віталій.
Він говорить, що для своїх працівників, які виходять в поля, купили бронежилети і шоломи. В перший рік війни з амуніцією допомогли військові.
Щодо прогнозів, то станом на зараз картина в цілому нормальна для нашого регіону. В Департаменті АПК також запевняють, що на підконтрольній території планують зібрати 345,3 тисячі тонн зерна. Для забезпечення продовольчої безпеки області необхідно 125 тисяч тонн зерна. Тож, попередніми даними, Запорізька область буде забезпечена продовольчим зерном, вирощеним місцевими аграріями.
Аграрії допомагають один одному чим можуть.
«Бази у кого розбиті, до мене техніку вивозили і я свою вивозив так само. Всі ми під Богом ходимо, треба допомагати», – говорить.
У травні його підприємство буде сіяти соняшник. Станом на зараз на полях Віталія пшениця посіяна на площі 400 га, ріпак – 300 га, ярових -100 га і до 1000 га залишено під соняшник.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Джерело: 061.ua