У Брюсселі пройшов саміт лідерів країн Євросоюзу, які спробували, по-перше, домовитися про детальні правила для трансформації ЄС у самодостатню військову супердержаву, а по-друге, знайти гроші як на власне переозброєння, так і на підтримку Києва. За підсумками країни-члени не змогли погодити виділення Києву навіть €5 млрд як військову допомогу. Проте не поскупилися на щедру словесну підтримку України — правда, знову без Угорщини.
За останні пару місяців зустрічі лідерів ЄС перетворилися чи не на буденну подію з уже звичним набором пріоритетних тем: підвищення видатків на оборону та підтримка України на тлі стрімкого інтересу США як до допомоги Києву, так і до підтримки Європи у сфері безпеки.
При цьому на порядку денному саміту 20 березня також значилося обговорення ситуації на Близькому Сході, проблем міграції та цілої низки економічних аспектів. Враховуючи таку кількість питань, які лідери ЄС неодноразово обговорювали і раніше, але так і не зуміли до кінця узгодити, глава Європейської ради Антоніу Кошта вважав за краще підстрахуватися заздалегідь, попередивши, що цього разу главам держав і урядів країн ЄС майже напевно доведеться затриматися в Брюсселі на два дні.
Зрештою, все обійшлося одним днем — 20 березня, але саміт тривав майже до півночі.
Напередодні саміту Єврокомісія схвалила послаблення фіскальних правил, щоб дозволити країнам витрачати гроші на оборону понад раніше встановлені ліміти, дала зелене світло на створення нового фінансового механізму в розмірі €150 млрд у вигляді позик для спільних закупівель у сфері оборони і безпеки, а також затвердила ідею про те, що європейська владна ників озброєнь.
Всі ці ідеї викликали гарячу підтримку країн-членів, але в деталях вони розходилися. Грецький прем’єр Кіріакос Міцотакіс, наприклад, заявив, що план Брюсселя щодо оборони міг би бути ще амбіційнішим, і запропонував подумати над ідеєю грантів країнам-членам ЄС для ухвалення рішень про інвестиції в оборону. У свою чергу глава іспанського уряду Педро Санчес запропонував включити до категорії «оборонних витрат» ще й боротьбу зі змінами клімату та кібербезпекою. А його нідерландський колега Дік Схооф, зазначивши, що не збирається перешкоджати планам підвищення видатків на оборону, відразу попередив, що «стійкий борг і фінансове здоров’я дуже важливі», а тому Нідерланди не підтримають випуск єврооблігацій.
На цьому фоні поставити остаточну крапку у питанні про те, на яких умовах фінансувати грандіозний план переозброєння блоку, минулого четверга так і не вдалося.
Розбрід і хитання виникли і щодо ще однієї ідеї, яку верховний дипломат ЄС Кая Каллас розраховувала затвердити на нинішньому саміті — домовитися про надання Києву поточного року військової допомоги на €40 млрд. Ще на початку тижня пані Каллас стверджувала, що цей план має широку політичну підтримку. Але вже до середини тижня стало очевидним, що багато країн ЄС сприйняли його в багнети. Причому справа виявилася навіть не в Угорщині, яка від початку і так не збиралася скидатися на потреби Києва, а у Франції та Італії, які не погодилися з ідеєю розподіляти внески до добровільного фонду допомоги Україні на основі розміру валового національного доходу. Проти виступили також Іспанія та Португалія.
У підсумку до четверга Кая Каллас змушена була різко знизити планку очікувань. “Реалістичним планом було б виділення €5 млрд на боєприпаси, і саме над цим ми зараз працюємо”, – заявила вона журналістам, заходячи на зустріч із лідерами ЄС.
Але в результаті Франція та Італія заблокували надання ЄС та цих €5 млрд на закупівлю 2 млн артилерійських снарядів для України у 2025 році. Італія, за даними джерел агентства Bloomberg, запросила “більше технічних і фінансових подробиць”. Влада Франції відмовилася коментувати інформацію. Але глава Єлисейського палацу Емманюель Макрон анонсував проведення в Парижі 27 березня чергового саміту «коаліції охочих» допомогти Києву.
Такий невтішний результат не завадив європейським лідерам продовжити запевняти українського лідера Володимира Зеленського, який 20 березня перебував в Осло і приєднався до них по відеозв’язку, у незмінності підтримки з боку Європи. Зокрема, Європа підтримала Київ у його скептичному відношенні до домовленостей Росії та США щодо перемир’я. «Було виражено загальну думку, що на даний момент жодних реальних переговорів не ведеться», повідомив один з офіційних представників ЄС.
У фінальній же заяві щодо України, де знову був відсутній підпис угорського прем’єра Віктора Орбана, ЄС підтвердив «постійну та непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України» та пообіцяв «продовжувати надавати Україні регулярну та передбачувану фінансову підтримку.
На екстреному саміті ЄС два тижні тому, коли Орбан відмовився підтримати спільну заяву щодо України та лідерам 26 країн довелося підписувати її без Будапешта, це стало своєрідним форс-мажором. Цього разу 26 лідерів заздалегідь домовилися взагалі Угорщину не залучати, що по суті узаконило її право бути проти решти членів ЄС.
“Схоже, це новий стандарт”, – заявив виданню Politico один високопоставлений дипломат, додавши, що краще мати сильніший текст, підтриманий 26 країнами, ніж одноголосно прийнятий 27, але зі слабкими формулюваннями.
При цьому Брюссель, схоже, відмовився і від ідеї, що раніше звучить раніше, покарати Угорщину призупиненням її права голосу (таку можливість передбачає ст. 7.2 договору ЄС). Почасти через Словаччину, прем’єр якої Роберт Фіцо нагадав цього тижня, що Братислава «ніколи не погодиться з будь-якими санкціями, які хтось захоче запровадити проти Угорщини через її суверенну позицію». А частково, щоб не посилювати враження про відсутність усередині ЄС єдності. Втім, нинішній саміт залишив таке враження і без допомоги Будапешта.
Сообщение Cаміт лідерів країн Євросоюзу: країни-члени не змогли погодити виділення Києву навіть €5 млрд появились сначала на Запорізькі Вісті.